礁石上的聚会

去礁石的船开得很短。礁石又低又湿。灰海豹躺得到处都是。它们什么也没在做。

Човном до скель пливти недовго. Скелі низькі й мокрі. На них лежали сірі тюлені. Вони нічого не робили.

波莉挑了一头大海豹。“你家里有几口人？”她问。他想了很久。这块礁石上的所有人，他说。还有旁边那块上的所有人。

Поллі вибрала великого тюленя. "Скільки людей у вашій родині?" запитала вона. Він довго думав. Усі на цій скелі, сказав він. І всі на сусідній.

“你有兄弟姐妹吗？”几乎肯定有，他说。他不知道是哪几个。奥克尼群岛每年大约有两万两千头小海豹出生。

"У вас є брати чи сестри?" Майже напевно, сказав він. Він не знав, хто саме. На Оркнейських островах щороку народжується близько двадцяти двох тисяч малят тюленя.

波莉试了一句话。“我今天想和家人待在一起。”在这里听着很奇怪。然后她试了另一句：“虽然我们住得很远，但我们一直保持联系。”这句更近一点，海豹说。

Поллі спробувала фразу. "Я хочу сьогодні провести час із родиною." Тут це прозвучало дивно. Тоді вона спробувала: "Хоч ми й живемо далеко одне від одного, ми завжди підтримуємо зв'язок." Оце ближче, сказав тюлень.